Вікторія Шевченко: «Якби я знала про мобільні бригади — пішла б від чоловіка раніше»

Вікторія Шевченко вийшла заміж у 17 років. Одразу стала проживати у родині батьків чоловіка в невеличкому селі Бажани Петропавлівського району. Говорить, що психологічний тиск відчувала від початку шлюбу: 

«Мені казали, що аби побудувати сім`ю – маю слухатися свого чоловіка, його батьків. Вони знають, як для мене краще зробити, як для моєї майбутньої дитини краще зробити. Вони в усьому контролювали мене: у грошах, в одязі, в харчуванні,» — розповідає жінка.

Починалося все як прояв турботи, мовляв треба берегти дитину, не напружуватися. Однак згодом “турбота” перетворилася на звинувачення у ледарстві. За словами Вікторії, свекруха не дозволяла спілкуватися їй з подругами, у яких також є діти.

«Вона заборонила мені виходити. Сказала, що це негідна поведінка. Я послухалася. Думала, що може й справді веду себе неправильно. Жінка має сидіти вдома, працювати, дбати про сімейне вогнище, як то кажуть. Всю роботу з часом я взяла на себе: приготування їжі, прибирання,» — розповідає Вікторія.
 

Згодом Вікторії довелося стати опікункою ще й для дитини сестри чоловіка, що ще більш ускладнило її становище. Розповідає, що морально було складно, однак думала, що вона неправильна та намагалася себе змінити: вставала рано, лягала пізно, постійно запитувала свекруху, чи потрібна допомога. Утім з часом психологічне насильство переросло у фізичне. То ж Вікторія разом з чоловіком вирішили переїхати у Павлоград. Та через брак коштів через 8 місяців повернулася в село і конфлікт відновився. 

«Це вже почав усвідомлювати мій син. Він почав ставити питання: «Мамо, а чого ти дозволяєш бабусі так з собою поводитися?». Потім почалося повномасштабне вторгнення, у лютому 2022-го року я евакуювались з дітьми до Польщі. Там ми пробули дев’ять місяців, але, на жаль, діти почали сильно хворіти, вилікувати їх там не виходило, і ми знову повернулися. І практично в день повернення тиск почався знову,» розповідає Вікторія. 

Ситуація погіршилася через те, що чоловік Вікторії почав вживати алкоголь, а після цього підіймати на дружину та дітей руку. Одного разу через агресію з боку чоловіка та його родини, Вікторія викликала поліцію. Саме правоохоронці порадили Вікторії звернутися до павлоградської мобільної бригади соціально-психологічної допомоги. 

Вікторія зателефонувала з лікарні, де вона перебувала з дітьми. Соціальна працівниця Марина телефоном надала психологічну консультацію, заспокоїла жінку. Вікторія боялась повертатися в будинок до чоловіка, але вона з дітьми була в лікарні зовсім без речей. Марина переконала жінку їхати додому в присутності мобільної бригади і розписала алгоритм дій. Чоловік спочатку хотів вчинити скандал, але побачивши машину бригади і сторонніх людей не наважився. Вікторію відвезли до кризової кімнати в Павлограді, яка працює за підтримки Norwegian People’s Aid (NPA). Там вона з дітьми там перебувала впродовж 10 днів.
 

«У мене була паніка, мобільна бригада допомагала, надавала телефони, я звонила психологам. Вдень я трималася: діти, домашня робота. Коли руки і голова зайняті чимось, то мене нічого не мучить. Як тільки я залишаюся сама з собою, то у мене починаються сльози,» — розповідає Вікторія.
 

Жінці одразу видали одноразову грошову допомогу та надали адвоката для представлення її інтересів в суді, адже крім процесу розлучення та подачі на аліменти, Вікторія отримала ще й позов на себе від свекрухи. Мобільна бригада супроводжувала жінку і в суд, і в обласний центр, стежила за молодшим сином, поки Вікторія вирішувала справи в різних інстанціях. Згодом Вікторію доставили до одного з шелтерів  в обласному центрі, в ньому вона перебувала шість місяців, де жінка нарешті відчула себе в безпеці:

«Мені тут добре. Нас годують, одягають, ліками допомагають, памперсами. Умови дуже хороші, я навіть не очікувала такого. Якби я знала, що є такі шелтери і такі мобільні бригади, я б не їхала до свого чоловіка. Хлопці і дівчата з бригади мені періодично пишуть, я їм відписую, що у нас все добре. Але я знаю, що в них багато роботи і вони постійно на телефоні, то не хочеться їх відволікати» - закінчує свою розповідь Вікторія

Зараз Вікторія Шевченко разом з дітьми знову поїхала працювати до Польщі. Перед подорожжю зателефонувала подякувати соціальній працівниці мобільної бригади Павлограда Марині.

Телефони мобільних бригад в Дніпропетровській області:
Кривий Ріг
+38 067 4524215
+38 099 4524215
Кам`янське
+38 067 4524231
+38 099 4524231
Павлоград: 

+38 067 4524216 

+38 099 4524216
Дніпро:
+38 050 7300889
+38 067 6105801

Мобільні бригади працюють за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, у координації з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерством соціальної політики України. Послуги мобільних бригад надаються завдяки фінансовій підтримці урядів США (Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги), Канади, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Великої Британії та Гуманітарного Фонду для України (UHF).